Порохова́ хворо́ба — комплекс патологічних змін, які спостерігаються при отруєнні токсичними речовинами, що містяться в порохових газах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пороховий — прикметник … Орфографічний словник української мови
цекгауз — пороховий погріб, льох … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
капсуль — я, ч. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо … Український тлумачний словник
пістон — а, ч. 1) Невеликий ковпачок із вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд у патронах або снарядах. || Склеєні по краях два кружальця паперу з невеликою кількістю вибухівки для іграшкових пістолетів і рушниць. 2) Невеличка … Український тлумачний словник
порохівня — і, ж. 1) Пороховий склад. 2) Завод, на якому виготовляють порох (див. порох II) … Український тлумачний словник
погріб — (ст.слов.) Заглиблена в землю споруда, перекрита дахом. У селянських садибах призначалась для зберігання взимку овочів, влітку м яса і молочних продуктів. Мала наступні різновиди: погріб пороховий будувався у фортецях, де відзначався значними… … Архітектура і монументальне мистецтво
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
